завалящий

ЗАВАЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм.

1. Який довго валявся, валяється де-небудь; закинутий, непотрібний.

Куди оком не глянеш [на ярмарку], то усе люди.. Тут суздальці з богами та з книжками завалящими, а побіля їх сластьониця з грубкою (Кв.-Осн., II, 1956, 13);

Закамарок був сховищем усякого завалящого церковного майна (Скл., Карпати, II, 1954, 93);

// Який довго не використовується, лежить без певного призначення.

Турбай підняв дівчинку на руки, намагаючись відшукати в кишенях якусь завалящу цукерку (Руд., Остання шабля, 1959, 212).

2. перен. Який не відповідає певним вимогам, ні на що не здатний (про людину).

Для вінчання Лободи з Лашкою Заблудовський добув якогось завалящого попа-розстригу чи ксьондза, позбавленого звання за розпусту (Ле, Наливайко, 1957, 241);

В інших жінок чоловіки як чоловіки, а в неї, звісно, попався самий завалящий і недбайлиця (Стельмах, II, 1962, 235).

Значення в інших словниках

1. завалящий — заваля́щий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. завалящий — див. поганий  Словник синонімів Вусика
3. завалящий — (предмет) закинутий, непотрібний, не вживаний; (хто) нездалий, нікудишній; валящий.  Словник синонімів Караванського
4. завалящий — -а, -е, розм. 1》 Який довго валявся, валяється де-небудь; закинутий, непотрібний. || Який довго не використовується, лежить без певного призначення. 2》 перен. Який не відповідає певним вимогам, ні на що не здатний (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. завалящий — Благий, дрантивий, кепський, поганий, поганенький, див. мізерний, скудний  Словник чужослів Павло Штепа
6. завалящий — Заваля́щий, -а, -е Завалявшійся, плохой, мало пригодный.  Словник української мови Грінченка