завербовувати

ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Наймати, набирати людей на роботу (на який-небудь строк, на виїзд і т. ін.); вербувати.

У Кяхті їх разом з іншими чорноробами, що шукали долі, надибали підрядчики і завербували на будівництво залізниці (Досв., Гюлле, 1961, 178);

[Мальцев:] Кажуть, трусився [Кучеров] на трибуні, як Каїн. [Дуда:] Ще не так затруситься, коли узнає, що в нашому списку половина тих, яких вдалося йому завербувати до Бразілії (Галан, І, 1960, 381);

// Залучати до якої-небудь діяльності, до участі в якійсь організації і т. ін.

Віктора послала [Маруся] в якийсь хутір по харчі та людей до загону завербувати (Ле, Клен. лист, 1960, 156).

Значення в інших словниках

1. завербовувати — завербо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завербовувати — ВЕРБУВАТИ; (на працю) наймати, набирати; (до гурту) залучати, затягати, втягати.  Словник синонімів Караванського
3. завербовувати — -ую, -уєш, недок., завербувати, -ую, -уєш, док., перех. Наймати, набирати людей на роботу (на який-небудь строк, на виїзд і т. ін.); вербувати. || Залучати до якої-небудь діяльності, до участі в якійсь організації і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завербовувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)...  Словник синонімів української мови