завершувач

ЗАВЕ́РШУВАЧ, а, ч. Той, хто завершує яку-небудь справу і т.ін.

Шевченко був не тільки основоположником тих начал, які визначили дальший розвиток прогресивної течії в українській літературі, ..а й завершувачем тих прогресивних тенденцій та принципів, які розвивалися попередніми українськими письменниками (Рад. літ-во, 6, 1957, 132).

Значення в інших словниках

1. завершувач — заве́ршувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. завершувач — -а, ч. Той, хто завершує яку-небудь справу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови