завечоріти
ЗАВЕЧОРІТИ, іє, док., безос. Наблизитися (про вечір); повечоріти.
Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ; захід сонця зайнявся полум’ям (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
Вже зовсім завечоріло. Моря не видко було через туман (Юрій Яновський, II, 1958, 55).
Словник української мови (СУМ-11)