завивання
ЗАВИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. завива́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
Собаки зняли тужливе довге завивання (Мик., II, 1957, 9);
Крізь завивання вітру і шум моря Івасик ясно почув далекі глухі постріли (Донч., Вибр., 1948, 30);
Знадвору увірвалося голосне завивання сирени в порту (Кучер, Чорноморці, 1956, 293);
Кімната сповнилась ревом і завиванням джазу (Дмит., Наречена, 1959, 183).
ЗАВИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. завива́ти².
Панночка сиділа коло вікна.., на столику горіла спиртова лампочка і грілися щипці для завивання волосся (Л. Укр., III, 1952, 603).
Словник української мови (СУМ-11)