завилькуватість
ЗАВИ́ЛЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Вада деревини, що полягає у хвилястому або гвинтоподібному розміщенні волокон у стовбурі.
Завилькуватість виявляється в неправильному хвилястому розміщенні волокон деревини. Такі випадки часто зустрічаються у деревині берези (звичайної), в’яза, клена, горіха і сосни (Стол.-буд. справа 1957, 50).
Словник української мови (СУМ-11)