Словник української мови в 11 томах

зависний

ЗАВИ́СНИЙ, а, е, діал. Заздрий, заздрісний.

Я зовсім розсердився: ..на все і на всіх зависний і ні до кого не озиваюсь (Вовчок, VI, 1956, 234);

Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари (Кобр., Вибр., 1954, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зависний — зави́сний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. зависний — див. заздрісний  Словник синонімів Вусика
  3. зависний — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А.  Словник синонімів української мови