завихорений
ЗАВИ́ХОРЕНИЙ¹, ЗАВИ́ХРЕНИЙ¹, а, е. З вихором ( див. ви́хор¹1).
Давно була та завихорена ніч (Чорн., Пісні.., 1958, 69).
ЗАВИ́ХОРЕНИЙ², ЗАВИ́ХРЕНИЙ², а, е. З вихором ( див. ви́хор²).
Він [Павлик] не скоро візьме нову річ яку [з одягу].. Розхристаний, завихрений, він привільніше почуває себе (Горд., Буян, 1938, 22).
Словник української мови (СУМ-11)