завихрюватися

ЗАВИ́ХРЮВАТИСЯ¹, юється, недок., ЗАВИ́ХОРИТИСЯ, иться і ЗАВИ́ХРИ́ТИСЯ, и́хри́ться, док. Здійматися, носитися вихором, вихорами ( див. ви́хор¹ 1).

Сніг, підхоплений хурделицею знизу, змішувався з тим, що густо сипався згори, і, завихрюючись між небом і землею, мчав хмарами у безвісті (Речм., Весн. грози, 1961, 3);

Над циліндром високої труби завихрюється на вітрі чорний султан диму (Кол., Терен.., 1959, 148);

На широкій дорозі завихрився сірий стовпчик пилюки і, обертаючись довкола себе, побіг поперед коня (Жур., Вечір.., 1958, 150);

// безос.

Легка курява здіймається за ним [трактором]. Ще вчора не куріло, а сьогодні завихрюється вслід… (Гончар, Новели, 1954, 168);

*Образно. Думка його закаламутилась, завихорилась (Мирний, І, 1949, 157).

ЗАВИ́ХРЮВАТИСЯ², юється, недок., ЗАВИ́ХОРИТИСЯ, иться і ЗАВИ́ХРИ́ТИСЯ, и́хри́ться, док. Підніматися вихором, вихрами ( див. ви́хор²).

Руде волосся його розметалось і завихорилось від патетичних рухів (Довж., І, 1958, 95);

Видно, він поспішав.. Від швидкої ходи непокрита чуприна ще більше завихрилась (Речм., Весн. грози, 1961, 113).

Значення в інших словниках

1. завихрюватися — зави́хрюватися 1 дієслово недоконаного виду про вітер зави́хрюватися 2 дієслово недоконаного виду про волосся  Орфографічний словник української мови
2. завихрюватися — див. вирувати; крутитися  Словник синонімів Вусика
3. завихрюватися — I -юється, недок., завихоритися, -иться і завихритися, -ихриться, док. Здійматися, носитися вихором, вихорами (див. вихор I 1)). || безос. II -юється, недок., завихоритися, -иться і завихритися, -ихриться, док. Підніматися вихором, вихрами (див. вихор II).  Великий тлумачний словник сучасної мови