завладати
ЗАВЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., рідко. Те саме, що заволоді́ти.
Старший брат завладав батьківщиною (Барв., Опов.., 1902, 172);
— Вона тебе чарами напоїла, та душею твоєю завладала… (Шиян, Баланда, 1957, 78);
*Образно. Не дивуйся, що з весною Інший світ настав: Полем, лісом і водою Травень завладав! (Щог., Поезії, 1958, 239).
Словник української мови (СУМ-11)