заводоуправління
ЗАВОДОУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Орган, який управляє, керує роботою заводу ( див. завод¹).
Надання заводуправлінням і місцевим госпорганам значної свободи розпоряджатися оборотними коштами розраховане а максимальне використання ними місцевих ресурсів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 152);
Коли втік директор Петровського заводу [у 1917 р.], робітники утворили раду заводоуправління, яка з їх допомогою забезпечила керівництво виробничими процесами (Іст. УРСР, II, 957, 92);
// Приміщення цього органу.
Заводоуправління та їдальню оточував молоденький садок (Шовк., Інженери, 1948, 350).
Словник української мови (СУМ-11)