завожений
ЗАВО́ЖЕНИЙ, а, е. Брудний, заяложений; нечистий.
— О! — на обличчі у Віті, заплаканому й завоженому, просяяло повне задоволення (Вас., Вибр., 1954, 258);
Виправ [Оверко] завожену сорочку, простелив на траві, а сам загрібся в гарячий пісок, задрімав (Горд., II, 1959,129).
Словник української мови (СУМ-11)