завойований

ЗАВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завоюва́ти.

Після смерті Александра Македонського його держава, що складалася з багатьох завойованих ним країн, нічим не зв’язаних між собою, розпалась (Іст. СРСР, І, 1956, 14);

Другий орден і медалі, завойовані в бою, — ми по них читаєм далі біографію твою… (Уп., Вітчизна миру, 1951, 35);

//завойо́вано, безос. присудк. сл.

Довгождану передишку завойовано, але заспокоюватись не час (Гончар, II, 1959, 184).

Значення в інших словниках

1. завойований — завойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завойований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завоювати. || завойовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завойований — Завойо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)