завошивлений
ЗАВОШИ́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Який завошивів, має багато вошей.
Огрядний лісовик мовчки брав качки.. від свого дачника й ішов патрати худющу, завошивлену дичину (Стельмах, II, 1962, 277);
— А тут якраз прибігли у село оці німці, що.. втікають десь чи не від Дона степами. Голодні, значиться, немиті, завошивлені (Козл., Щури.., 1956, 208).
Словник української мови (СУМ-11)