завідомити
ЗАВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. завідо́млять; док., перех., діал. Повідомити.
Він [Пес] зістався [зостався] вірний чоловікові і завідомив його про ухвалу звірів (Фр., IV, 1950, 118).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. завідо́млять; док., перех., діал. Повідомити.
Він [Пес] зістався [зостався] вірний чоловікові і завідомив його про ухвалу звірів (Фр., IV, 1950, 118).
Словник української мови (СУМ-11)