завішений

ЗАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заві́сити.

Крізь маленькі, завішені хустками вікна безуспішно намагався вдертись до хати променистий жар літнього дня (Гавр., Вибр., 1949, 150);

Завішений простирадлом мольберт був схожий на театральний привид (Ільч., Серце жде, 1939, 21);

На паркані завішена була на двох мотузках дошка (Фр., V, 1951, 257).

Значення в інших словниках

1. завішений — заві́шений дієприкметник від: заві́сити  Орфографічний словник української мови
2. завішений — Заві́шений. Призупинений. Україньский радний консисториї Манастирский відважив ся голосувати в краєвій шкільний раді разом з україньскими членами краєвої ради шкільної.  Українська літературна мова на Буковині
3. завішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завісити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завішений — Заві́шений, -на, -не (від заві́сити)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)