загальнонародний
ЗАГАЛЬНОНАРО́ДНИЙ, а, е. Спільний, єдиний для всього народу, належний усьому народові; всенародний.
Літературна мова в сучасному розумінні і в сучасних функціях — це відшліфована форма загальнонародної мови (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 5);
// Який становить надбання всього народу.
Загальнонародна соціалістична власність;
// В якому бере участь весь народ.
Тарас був справедливо переконаний, що тільки загальнонародне повстання знищить кріпосницький лад і принесе жадану волю трудящим (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 43).
Словник української мови (СУМ-11)