загартовуватися
ЗАГАРТОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАГАРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. тільки 3 ос. Набувати в процесі гартування більшої (ніж звичайна) твердості, міцності, пружності (про металеві вироби).
2. перен. Ставати фізично або морально стійким, міцним, витривалим, виробляти здатність переборювати незгоди, труднощі.
В іграх діти розвиваються фізично і загартовуються, особливо на свіжому повітрі (Хлібороб України, 6, 1964, 39);
Первинні організації — основна ланка партії, де формуються і загартовуються комуністи (Радянська Україна, 30.VIII 1962, 1);
Вона загартувалася у своїх утратах, у великих невдачах (Панас Мирний, I, 1954, 231);
Повсякденна фіззарядка, вправи на спортивних приладах.. вже давали свої наслідки: хлопці загартувалися (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 23);
// із сл. воля, душа, серце і т. ін. Ставати морально стійким, витривалим.
За три доби, що він провів у підвалі без сну, без їжі й води, відбиваючи атаки ворогів, під лютим обстрілом, — його душа загартувалась, як не могла загартуватися протягом довгих років (Олесь Донченко, III, 1956, 476);
Ми знали все: гіркою спрагою, І рівновагою бійця, Чотирьохрічною звитягою Загартувалися серця (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 95);
// Зміцнюватися взагалі: ставати монолітним, стійким.
Комуністичний рух зростає і загартовується в боротьбі з різними опортуністичними течіями (Програма КПРС, 1961, 37);
Наша література народилася в класовій боротьбі, в ній вона загартувалась, розквітла (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 108);
// Набувати стійкості до несприятливих умов (про рослини).
Пізньої осені волога випаровується в ґрунту слабо, невеликої її кількості буде досить для того, щоб озимина зійшла і встигла розвинутись та загартуватись (Хлібороб України, 4, 1968, 12).
Словник української мови (СУМ-11)