заглибина
ЗАГЛИ́БИНА, и, ж. Будь-яка ямка, виїмка на якій-небудь поверхні.
Вгорі, під самою стелею, виднілися малі віконця в заглибинах товстого муру (Ірчан, II, 1958, 46);
Комаха [пильщик] випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин.., 1952, 19);
Ножиком я став виколупувати в стіні заглибини, куди б могла стати нога (Донч., V, 1957, 194);
// Улоговина, котлован, западина.
Пройшовши заглибину між двома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (Трубл., Лахтак, 1953, 170);
Стави запроектовані по дну балок, природних заглибин з тим, щоб основні водозбірні площі були охоплені системою ставів (Колг. Укр., 4, 1956, 15).
Словник української мови (СУМ-11)