заглядатися
ЗАГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАГЛЯДІ́ТИСЯ, джуся, дишся, док., на кого-що. Дивитися довго, захоплено.
Не заглядайся на чужих жінок, бо свою загубиш (Укр.. присл.., 1955, 122);
Дивні дива відкриває їм [дітям] степ. Зупинившись, постоять над пташиним гніздом, причаєним у траві, подивуються на кам’яну бабу на скіфській могилі, заглядяться на овечат, що розтеклись по далекій царині (Гончар, II, 1959, 97);
— Чого так зажуривсь, Семенович? — сказав йому Левко Цьомкал, підстарший боярин, та й вдарив його по плечах. — На дівчат заглядівсь, чи що? (Кв.-Осн., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)