загоготати

ЗАГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Почати гоготати, гоготіти.

Коли повітря загоготало громом, всі в залі потягнулися до вікон (Гончар, III, 1959, 156);

Юрба зрозуміла, з яких причин Явтух одмовився взяти коня, і загоготала так, що, здавалося, навколо задвигтіла земля (Епік, Тв., 1958, 280);

Кость зразу загоготів, зареготав, аж луна пішла ярами (Вас., II, 1959,153);

// безос.

Дивлюсь, — уже і кухні займаються і костьол запалав.. Загоготіло навкруги, як у пеклі, тріщить, лущить, палає (Мирний, І, 1954, 189).

Значення в інших словниках

1. загоготати — загогота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. загоготати — -очу, -очеш і загоготіти, -очу, -отиш, док. Почати гоготати, гоготіти. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови