загорланити

ЗАГОРЛА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. і неперех., розм. Почати горланити.

— Стій! Стрілять буду! — загорланив Гнат, добуваючи з кишені револьвер (Тют., Вир, 1964, 191);

Посеред вулиці Січкар заточився, про всякий випадок вдаючи з себе п’яного, загорланив (Стельмах, II, 1962, 39).

Значення в інших словниках

1. загорланити — загорла́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. загорланити — -ню, -ниш, док., перех. і неперех., розм. Почати горланити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загорланити — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови