Словник української мови в 11 томах

загороджуватися

ЗАГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАГОРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док.

1. Ставити навколо своєї хати, садиби огорожу, загороду;

// Відмежовуватися чим-небудь від чогось; відгороджуватися.

— Ярославе Осмомисле, княже! Ти, могутній, високо підвівсь, ти своєю раттю, наче кряжем, від угорських гір загородивсь (Забіла, У.. світ, 1960, 171);

Павло заплющив очі, наче хотів загородитись від усього світу (Кучер, Трудна любов, 1960, 309).

2. розм. Глибоко заганятися, забиватися, застромлюватися.

*Образно. Наче цвяшок забилася вона [думка] у душу, загородилась у серце (Мирний, III, 1954, 46).

3. тільки недок. Пас. до загоро́джувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. загороджуватися — загоро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., загородитися, -оджуся, -одишся, док. 1》 Ставити навколо своєї хати, садиби огорожу, загороду. || Відмежовуватися чим-небудь від чогось; відгороджуватися. 2》 розм. Глибоко заганятися, забиватися, застромлюватися. 3》 тільки недок. Пас. до загороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови