заготовач

ЗАГОТОВА́Ч, ЗАГОТУВА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що заготіве́льник.

І земля була золотою від плодів, і дерева горіли золотом так, що їх спекулянти й заготовачі, здається, мусили б бачити за тисячу верст (Гончар, Тронка, 1963, 298);

Якщо раніше директор лісгоспу та його заступник Ремінь намагалися хоч у дечому перечити заготувачам, то тепер.. вони остаточно здалися на ласку переможців (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 156).

Значення в інших словниках

1. заготовач — заготова́ч іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. заготовач — заготувач, -а, ч., рідко. Те саме, що заготівельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови