загризатися
ЗАГРИЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся, док.
1. з ким і без додатка, розм. Починати гризтися, сваритися.
Палажка.. все частіш і частіш загризалась з Оришкою (Тесл., Вибр., 1950, 103);
— День не пройде без того, щоб ви не загризлися; хвилину душа спокійно не побуде на місці!.. (Мирний, III, 1954, 115);
Перед війною Роман Денисович і справді загризся з своїм районним начальством (Підс., Віч-на-віч, 1962, 28).
2. Починати кусати, гризти один одного (про тварин).
[Дранко (хутко підбіга до свого тину і загляда у двір):] Собаки загризлись! (Крон., І, 1958, 178).
3. тільки недок. Пас. до загриза́ти.
Словник української мови (СУМ-11)