загромаджувати

ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., пєрех., розм.

1. рідко. Збирати, громадити що-небудь у купу; згрібати.

Марина загромадила її [дерев’яну сокирку] враз із трісками і вкинула в піч (Фр., IV, 1950, 467).

2. чим. Заповнювати великою кількістю чого-небудь; захаращувати.

Багато речей загромаджувало собою кімнату (Шиян, Партиз. край, 1946, 40).

3. у чому. Закопувати в чому-небудь.

— Тепер Троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (Котл., І, 1952, 219).

Значення в інших словниках

1. загромаджувати — загрома́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. загромаджувати — -ую, -уєш, недок., загромадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 рідко. Збирати, громадити що-небудь у купу; згрібати. 2》 чим. Заповнювати великою кількістю чого-небудь; захаращувати. 3》 у чому. Закопувати в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загромаджувати — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док.  Словник синонімів української мови
4. загромаджувати — Загрома́джувати, -ма́джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)