Словник української мови в 11 томах

загрублий

ЗАГРУ́БЛИЙ, а, е, розм. Який став твердим, жорстким, утративши гнучкість і т. ін.

Був сивуватий уже,.. з великими загрублими руками, що, видно, немало переробили в житті всякої роботи (Гончар, II, 1959, 159).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. загрублий — загру́блий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. загрублий — -а, -е, розм. Який став твердим, жорстким, утративши гнучкість і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови