загустілий

ЗАГУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загусті́ти.

Поки вони [свічки] прокльовували своїми золотими квасолинками церковну, загустілу від холоду напівтемряву, Мар’ян то журився над труною, то виходив на цвинтар (Стельмах, Хліб.., 1959, 181);

// У знач. прикм.

Для розріджування загустілих лаків є готові розчинники (Стол.-буд. справа, 1957, 239).

Значення в інших словниках

1. загустілий — загусті́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загустілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до загустіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови