задержаний

ЗАДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задержа́ти;

// У знач. прикм.

Десь за трьома стінами було чути ніби потайний задержаний шум ходи (Н.-Лев., III, 1956, 40);

// у знач. ім. заде́ржаний, ного, ч.; задс́ржана, ної, ж., розм. Людина, яка перебуває під арештом.

[Центуріон (показуючи на задержаних):] Мартіане! Се хто такі? (Л. Укр., III, 1952, 319).

Значення в інших словниках

1. задержаний — заде́ржаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. задержаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до задержати. || у знач. прикм. || у знач. ім. задержаний, -ного, ч.; задержана, -ної, ж., розм.Людина, яка перебуває під арештом.  Великий тлумачний словник сучасної мови