задерикуватість
ЗАДЕРИ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. задери́куватий.
Все хоче [Максим] показати свій характер. А може, самому соромно згадати про свою задерикуватість… (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 159);
Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства, викладала крамареві справу по-купецькому, логічно (Вільде, Сестри.., 1958, 290).
Словник української мови (СУМ-11)