задзьобувати
ЗАДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. тільки 3 ос. Убивати, калічити, клюючи дзьобом.
2. перен., розм. Прикростями доводити до нестерпного етапу; зацьковувати.
3. тільки док. Почати дзьобати.
*Образно. Легкі батареї ще з більшою люттю.. задзьобали гранатами й закурили, як із самоварів, своїми сизуватими газами (Панч, І, 1956, 147).
Словник української мови (СУМ-11)