Словник української мови в 11 томах

задиктувати

ЗАДИКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко,

1. перех. і без додатка. Почати диктувати.

2. перех., розм. Визначити, продиктувати.

Задиктували добу арешту, хмиз одібрали та й замикають мужика у холодну (Мур., Бук. повість, 1959, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. задиктувати — задиктува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. задиктувати — -ую, -уєш, док., рідко. 1》 перех. і без додатка. Почати диктувати. 2》 перех., розм. Визначити, продиктувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови