задоволено

ЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до задово́лений 2.

Кость маже хату, баба задоволено сміється (Вас., III, 1960, 326);

Рахівник задоволено стиха ляснув долонею по коліну і веселий звівся на ноги (Головко, І, 1957, 302).

Значення в інших словниках

1. задоволено — задово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. задоволено — Присл. до задоволений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови