задраювати
ЗАДРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДРА́ЇТИ, а́ю, аї́ш, док., перех., спец. Щільно, наглухо закривати, зачиняти люки, ілюмінатори і т. ін.
— Усім униз. У центральному задраїти відсіки, приготуватись до занурювання! (Логв., Давні рани, 1961, 10);
Вартові, наглухо задраївши двері вагонів, пішли грітися (Тют., Вир, 1964, 416).
Словник української мови (СУМ-11)