задурливий
ЗАДУ́РЛИВИЙ, а, е. Який задурює, задурманює; п’янкий.
Він набив люльку й почав смоктати міцний, задурливий тютюн (Стар., Облога.., 1961, 68);
В яру світили світляки, слалися задурливі пахощі бузини (Горд., II, 1959, 58).
Словник української мови (СУМ-11)