задурманений
ЗАДУРМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задурма́нити.
Від’їжджаючи, Олексій не повірив, що настав якийсь просвіт у задурманеній хмелем батьковій голові (Логв., Літа.., 1960, 47);
// У знач. прикм.
Поніс Чіпка у Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце (Мирний, І, 1949, 256).
Словник української мови (СУМ-11)