зажатий
ЗАЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зажа́ти¹
Йде [Аниця] та розповідає за пшеницю, «що буде нашої, — каже, — піввоза, а зажатої пів: якось, — каже, — перезимуєм..» (Март., Тв., 1954, 36).
ЗАЖА́ТИЙ², а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зажа́ти².
Словник української мови (СУМ-11)