заздритися
ЗА́ЗДРИТИСЯ, рюся, ришся, недок., на що, розм. Те саме, що за́здрити.
Люди.. заздряться на наші стоги (Мирний, 1, 1954, 91);
На велику худобу, батьківщину її [дівчини] заздрились (Барв., Опов.., 1902, 462);
// Заздрячи, пристрасно бажати, прагнути оволодіти чим-небудь.
[Полікарп Іванович:] Не заздрись на велике, щоб і малого не згубив (Крон., IV, 1960, 328).
Словник української мови (СУМ-11)