зазеленіти

ЗАЗЕЛЕНІ́ТИ, і́є, док.

1. Стати зеленим, укритися зеленню — листям, травою і т. ін., набутії зеленого кольору.

Веселая весна була; Зазеленів вишневенький садочок (Гл., Вибр., 1957, 189);

Закучерявились дерева, зазеленіли широкополі колгоспні лани… (Вишня, І, 1956, 345);

// безос.

Знову зачорніло, зазеленіло довкола, й Марині стало шкода цієї короткочасної зими (Дмит., Наречена, 1959, 163);

// Вирости, з’явитися (про щось зелене-траву, посіви і т. ін.).

Після грози в оту ніч випали ще дощі.. Спалені трави одволожило, ..на городах зілля зазеленіло, як рута (Головко, II, 1957, 230);

Тільки зійшов з землі сніг, як зазеленіли трави й зацвіли проліски (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27).

2. Виділитися зеленим кольором, зеленню з чого-небудь, на чомусь.

Ще здалеку заманячіли на дорозі поламані сани, зазеленіла присипана снігом ялинка (Коцюб., І, 1955, 84);

Перед ними в степовій западині зазеленіло селище (Ю. Янов., II, 1954, 143).

Значення в інших словниках

1. зазеленіти — зазелені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зазеленіти — див. рости  Словник синонімів Вусика
3. зазеленіти — -іє, док. 1》 Стати зеленим, укритися зеленню – листям, травою і т. ін., набути зеленого кольору. || безос. || Вирости, з'явитися (про щось зелене – траву, посіви і т. ін.). 2》 Вирізнитися зеленим кольором, зеленню з чого-небудь, на чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зазеленіти — Зазелені́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зазеленіти — Зазелені́ти, -ні́ю, -єш гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.  Словник української мови Грінченка