зазнаний

ЗА́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зазна́ти.

Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб., 1, 1955, 325).

ЗАЗНА́НИЙ, а, е, розм. Який виявляє зазнайство.

— Бачились ми не раз і не два. Я була боязка: багатир!.. А він мені, було, каже, що я горда, що я зазнана (Барв., Опов.., 1902, 386);

— Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу..: бач, яка в тебе доня — не ледача, не горда та не зазнана (Ю. Янов., І, 1954, 80).

Значення в інших словниках

1. зазнаний — за́знаний дієприкметник від: зазна́ти зазна́ний прикметник який виявляє зазнайство розм.  Орфографічний словник української мови
2. зазнаний — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
3. зазнаний — I зазн`аний-а, -е, розм. Який виявляє зазнайство. II з`азнаний-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зазнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови