зазубрювати
ЗАЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що-небудь.
Треба навчитися думати, а не зазубрювати напам’ять.. незрозуміле (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 104).
Словник української мови (СУМ-11)