заказаний
ЗАКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заказа́ти.
Оці віденські меблі, образи, статуетки, так гостро заказані кораном, книжки і альбоми — все це недавно ще викликало у них [у чоловіка й жінки] незгоду (Коцюб., II, 1955, 135);
Ні, вже йому туди, де Катрине весілля справлятиметься, заказана дорога (Кучер, Прощай.., 1957, 172);
// зака́зано, безос. присудк. сл.
[Марта:] Минулися мої гуляння; зав’язано мені світ китайкою, заказано мені гуляннячко дротяною нагайкою… (Вас., III, 1960, 105);
А може, хвора ти, 1 на балкон заказано виходить (Рильський, І, 1956, 302);
[Горнов:] А йдіть сюди на хвилину, Соломіє! [Соломія:] Не хочу, бо ви зараз почнете розпитувати, а мені заказано мовчати (Кроп., І, 1958, 422).
◊ Зака́заний о́воч див. о́воч.
Словник української мови (СУМ-11)