закам’янілість

ЗАКАМ’ЯНІ́ЛІСТЬ, рідше ЗАКАМЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. закам’яні́лий, закамені́лий.

Потім він таки вийшов із стану своєї закам’янілості, рушив з місця (Смолич, VI, 1959, 12);

Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима, але жодна риска на обличчі не зрадила його закам’янілості (Досв., Вибр., 1959, 267);

Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (Гончар, Тронка, 1963, 114).