Словник української мови в 11 томах

закарпатці

ЗАКАРПА́ТЦІ, ів, мн. (одн. закарпа́тець, тця, ч.). Жителі Закарпаття.

— Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (Хижняк, Невгамовна, 1961, 128);

А скільки хорошого запозичили наші сусіди у закарпатців! Угорці уважно вивчають досвід передових тваринників і механізаторів (Рад. Укр., 8.IX 1962, 3).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закарпатці — -ів, мн. (одн. закарпатець, -тця, ч.). Жителі Закарпаття.  Великий тлумачний словник сучасної мови