закаюватися
ЗАКА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Давати собі слово надалі не робити чогось; зарікатися.
Дехто з гарячих поїхав та і закаявся: той — вола розчахнув, а той разом пару (Мирний, III, 1954, 7);
Видно, таки йому досталося від начальства, видно, вже закаявся надалі порушуваті дисципліну (Збан., Сеспель, 1961, 227).
Словник української мови (СУМ-11)