Словник української мови в 11 томах

заклеєний

ЗАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закле́їти.

В ній [хаті] два вікна — одно на схід, друге на захід, з подвійними, але не заклеєними рамами (Л. Укр. V, 1956, 207);

// закле́єно, безос. присудк. сл.

Велике вікно перукарні заклеєно навхрест газетними стьожками (Тют., Вир, 1964, 305).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заклеєний — закле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заклеїти. || заклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови