Словник української мови в 11 томах

заклинатися

ЗАКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАКЛЯ́СТИСЯ, яну́ся, яне́шся, док., розм.

1. Те саме, що присяга́тися.

Шнайдер заклинався, що в усім своїм маєтку не має такої суми (Фр., VI, 1951, 308);

Заклявся-забожився [Йосип], що коли його не спарують з Параскою, то він сам з собою порішить… (Мирний, IV, 1955, 37);

Заклявся [Іщук], що не заспокоїться, доки не виведе Гризоту на чисту воду (Речм., Твій побратим, 1962, 73);

// тільки док., на що. Поклястися чим-небудь зробити щось.

[Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Л. Укр., III, 1952, 195).

2. тільки док., з інфін. Давши зарік, перестати, кинути що-небудь робити; заректися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заклинатися — заклина́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. заклинатися — див. обіцяти  Словник синонімів Вусика
  3. заклинатися — -аюся, -аєшся, недок., заклястися, -януся, -янешся, док., розм. 1》 Те саме, що присягатися. || тільки док., на що. Поклястися чим-небудь зробити щось. 2》 тільки док., з інфін. Давши зарік, перестати, кинути що-небудь робити; заректися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заклинатися — ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИ рідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯ розм., ШЛЮБУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови