заклинатися
ЗАКЛИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАКЛЯ́СТИСЯ, яну́ся, яне́шся, док., розм.
1. Те саме, що присяга́тися.
Шнайдер заклинався, що в усім своїм маєтку не має такої суми (Фр., VI, 1951, 308);
Заклявся-забожився [Йосип], що коли його не спарують з Параскою, то він сам з собою порішить… (Мирний, IV, 1955, 37);
Заклявся [Іщук], що не заспокоїться, доки не виведе Гризоту на чисту воду (Речм., Твій побратим, 1962, 73);
// тільки док., на що. Поклястися чим-небудь зробити щось.
[Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Л. Укр., III, 1952, 195).
2. тільки док., з інфін. Давши зарік, перестати, кинути що-небудь робити; заректися.
Словник української мови (СУМ-11)