заковика

ЗАКОВИ́КА, и, ж., розм. Перешкода, перепона у чому-небудь; трудність.

— Нам, розумієш, треба тільки обміркувати все з пресом. Тут у нас буде головна заковика (Коп., Земля.., 1957, 67);

— Оце так заковика, — розгубився Хома (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 191);

— Треба, Харитоне, допомогти вчителеві. Велике ж діло робить. Важко йому самому.. А в нас ще з дровами заковика. Підкинути б трохи (Речм., Весн. грози, 1961, 50).

Значення в інших словниках

1. заковика — закови́ка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заковика — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. заковика — -и, ж., розм. Перешкода, перепона у чому-небудь; трудність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заковика — ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал.  Словник синонімів української мови