закономірно
ЗАКОНОМІ́РНО. Присл. до закономі́рний.
Соціалістична революція знаменувала величезний переворот в суспільному бутті людей, вона закономірно породила і найглибшу зміну в їх свідомості, моралі, в їх ставленні до суспільства і один до одного (Рад. Укр., 29.IX 1957,1);
Розповідаючи про справжні події громадянської війни, Ю. Смолич закономірно звертається до тих персонажів, що реально існували, до справжніх організаторів і героїв визвольної боротьби (Рад. літ-во, 3, 1957, 9);
// у знач. присудк. сл.
Закономірно, що країна перемігшого соціалізму першою відкрила еру використання атомної енергії для мирних цілей, першою проклала шлях у космічний простір (Програма КПРС, 1961, 14).
Словник української мови (СУМ-11)