законопачувати

ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех.

1. Щільно затикати, закладати клоччям, мохом і т. ін. (шпарини, дірки); конопатити.

[Дуга (Ганні Андріївні):] Так отож гляди, законопать щілини, щоб мені порядок був (Мокр., П’єси, 1959, 146);

Потік гемонський човен! Це вже третій рік, як він тече: ніяк не зберуся законопатити й засмолити (Вишня, II, 1956, 215).

Значення в інших словниках

1. законопачувати — законопа́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. законопачувати — -ую, -уєш, недок., законопатити, -ачу, -атиш, док., перех. Щільно затикати, закладати клоччям, мохом і т. ін. (шпарини, дірки); конопатити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. законопачувати — I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти.  Словник синонімів української мови